Зеленський подав у Раду не той великий герб

На сайті Верховної Ради оприлюднили текст законопроєкту про великий герб України, подання якого анонсував президент Володимир Зеленський.

Оприлюднене й зображення пропонованого герба, що є цілком іншим, ніж те, яке було визнане переможцем конкурсу, проведеного минулого року, – передає Радіо Свобода.

 

Це зображення – один із низки варіантів розробки колективу під керівництвом Олександра Івахненка ще середини 1990-х років. Інший варіант цього ж зображення пропонувався до затвердження законопроєктом 2001 року, але його різко розкритикували фахівці-геральдисти, і врешті, й після деяких внесених змін, до розгляду документа не дійшло.

2007–2008 років був проведений третій конкурс (після конкурсів 1991-го і 1996-го, які не виявили реальних переможців), за результатами якого 2009 року було затверджене як проєкт знову майже те саме зображення, з незначними змінами, яких і далі стосувалася більшість критичних зауважень.

Четвертий конкурс восени 2020 року назвав переможцем зовсім інше зображення, теж створене вперше ще в середині 1990-х років, авторства Олексія Кохана. Воно теж зазнало значної критики з боку і фахівців, і громадськості. Результат цього конкурсу, таким чином, був нині цілком проігнорований президентом.

 

Відповідно до Конституції, для ухвалення великого герба необхідні голоси не менш ніж двох третин від конституційного складу Верховної Ради, тобто принаймні 300 депутатів.

Великий герб, поруч із Тризубом, що називається малим гербом, передбачений у Конституції з моменту її ухвалення 1996 року її 20-ю статтею. Тоді це положення, за спогадами очевидців, з'явилося тільки як компроміс, щоб впливові тоді в Верховній Раді комуністи погодилися на Тризуб у сподіванні колись, може, додати до нього у великому гербі й бажані для них символи.

В Україні не існувало традиції мати поруч із просто гербом, чи малим гербом, ще й великий або також і середній, як то було в низці інших європейських держав.

І нині низка фахівців, серед них сам автор проєкту-переможця конкурсу 2020 року Олексій Кохан чи голова журі цього конкурсу, співавтор зображення Тризуба Андрій Гречило, прямо заявляють, що великий герб Україні не потрібен, і правильним кроком було б прибрати з Конституції згадку про нього.

У пояснювальній записці до президентського законопроєкту мовиться, що необхідність ухвалення цього акта обґрунтовується потребою виконати статтю Конституції.

Критики Зеленського заявляють, що такими ініціативами, як ця, він створює видимість активної діяльності, щоб відвернути увагу від погіршення, за їхніми словами, соціально-економічної ситуації в Україні, з яким, як вони кажуть, влада Зеленського не здатна впоратися.


Водночас, як повідомляє Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вже рекомендував парламенту включити до порядку денного сесії президентський законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України".

За результатами голосування, 17 членів комітету підтримали включення проєкту закону до порядку денного сесії, ніхто не проголосував проти і шість утрималися.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.