В Україні обрали переможця конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба

Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України оголосив переможця. Ним став художник Олексій Кохан, співавтор Малого герба.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Він уточнив, що ескіз переможця містить обов'язкові елементи для великого Державного герба, зокрема: герб Війська Запорізького, воїна-козака, лицаря з мушкетом та знак Княжої держави Володимира Великого, тобто малий Державний герб.

На брифінгу Ткаченко розповів, що журі отримало 125 робіт. З них до конкурсу допустили 112. Потім пройшло кілька турів голосування, в результаті яких визначили переможця.

Тепер Мінкультури укладе з Олексієм Коханом угоду, якою автор передасть авторські права на ескіз державі. Своєю чергою міністр юстиції Денис Малюська додав, що "далі буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проєкту великого Державного герба".

Ці напрацювання передадуть від Кабміну до Верховної Ради. Відтак народні депутати опрацюють і зареєструють відповідний законопроєкт. У результаті порядок використання, опис держсимволів, зокрема великого Державного герба, буде оформлений згідно з законом.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.