IN MEMORIAM: помер священник-активний діяч відродження УГКЦ

6 червня, на 87-му році життя відійшов до вічності отець Петро Зеленюх

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на Яворівську РДА.

 

Отець Петро Зеленюх народився 24 липня 1933 року у селі Порудно (нині Калинівка). Боровся за реабілітацію і відродження УГКЦ. У підпіллі навчався богослов'я. 28 вересня 1962 р. у Львові був висвячений владикою Федориком. З того часу почав проводити таємні богослужіння. З 1963 році зазнав переслідувань органами КДБ. У його хаті здійснювали обшуки, однак йому вдалося врятуватися від арешту. Також він брав активну участь у 80-х роках в акціях протесту у Москві, вимагаючи реабілітації УГКЦ.

У період національного відродження першим в районі розпочав відкриті Богослужіння для віруючих греко-католицького обряду в яворівській Гірній церкві, яка впродовж усіх часів радянської влади була зачинена.

За три місяці П. Зеленюх відродив церкву Успеня Пресвятої Богородиці в Яворові (3 січня 2008 року цей унікальний храм спалили грабіжники), збудував нові храми в селах Калинівка (1992), Іваники (1993), пам'ятник воякам УПА в Калинівці, організував реставрацію пам'ятника Січовим Стрільцям на яворівському цвинтарі (1993), ремонт фасаду Народного Дому в Яворові (1993), на якому домігся встановлення меморіальної таблиці закатованим більшовиками воякам УПА М. Вархоляку та Г. Сасу.

Також отець товаришував з В'ячеславом Чорноволом.

У 1991 році о. Петро Зеленюх брав участь у Світовому синоді єпископів УГКЦ, який відбувся у Ватикані, мав аудієнцію з Папою Римським.

Теми

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!