У містечку Городок відкрили оновлений музей

У містечку Городок на Хмельниччині офіційно відкрили оновлений історико-краєзнавчий музей, який тепер називається «Городок-музей», або ж «G-Museum»

Про це повідомляють Тексти.

 
ФОТО: Дмитро Полюхович

29 травня в містечку Городок на Хмельниччині офіційно відкрили оновлений історико-краєзнавчий музей, який тепер називається "Городок-музей", або ж "G-Museum".

Нові приміщення для музеїв з'являються нечасто, і кожен такий випадок – новина. В глибинці ж і поготів. Тим більше, коли сама споруда музею та його облаштування виконані за найновішим словом світових музейних технологій: інтерактивні екрани та монітори, аудіо й відеосистеми та інші новинки.

Городоцький краєзнавчий музей створили 6 червня 1969 року. Від початку це була просто невеличка збірка старожитностей та предметів народного побуту, яка заледве нараховувала кілька сотень експонатів.

Як і більшість тодішніх провінційних та сільських музеїв, створювали його місцеві краєзнавці на ентузіазмі та у вільний від основної роботи час. Під музей виділили дві кімнати в місцевому будинку культури.

У 1971 році колекція-виставка здобула статус "Народного музею". Втім, як і раніше, все трималося виключно не ентузіазмі й ніяк не оплачувалося. Попри це, фонди музею активно збільшувалися.

У 1993 році музей отримав власне приміщення. Першим директором та єдиним штатним співробітником став краєзнавець Іван Лаха. Значну роботу з художнього оформлення музею виконав місцевий художник Леон Радюк, а частину експозиції, присвячену природі та геології краю, підготував природознавець, ботанік та еколог Олександр Кльоц.

3 грудня 2002 року музей здобув статус державного закладу.

У 2018 році було завершено роботи зі зведення споруди нового музею – для цього довелося знести в нуль майже все, залишивши від старого лише приблизно 5%. Після того велися внутрішні роботи та розроблялися підходи до експозиції. Для останнього залучили відому на всю Україну Майстерню музейних проєктів Олександра Антонця.

Наразі оновлений Городок-музей займає приміщення загальною площею в 1,300 кв. м, де виставлено понад тисячу експонатів (а ще кілька тисяч одиниць зберігаються в фондах).

"Цей унікальний музей для нашого міста – не тільки привід для гордості, а й велика відповідальність, – каже міська голова Городка Неоніла Андрійчук. – Подібні заклади в Україні рідко бувають хоча б просто самоокупними. Але ми прекрасно розуміємо, що не все вимірюється грошима, і є речі, на яких не варто економити. Народ без минулого не має майбутнього. До того ж структура музею дозволяє йому стати одним із головних центрів культурного, освітнього й наукового життя не тільки міста, а й області. У громаді також планується активно розвивати туризм – на Городоччині є що показати й на що подивитися. Музею тут відводиться не остання роль. Тож витрати на його утримання повернуться якщо не прямо, то опосередковано".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.