АНОНС: 80-ліття відновлення Української Держави у Музеї Майдану

Сьогодні у Києві відбудуться урочисті заходи з нагоди 80-ліття проголошення Акту відновлення Української Держави та презентація книжки Ярослава Стецька.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

30 червня 1941 року у Львові з балкону будинку товариства "Просвіта " під час Українських Національних Зборів, скликаних на ініціативу Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери, проголосили Акт відновлення Української держави.

"... український народ заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов" — йшлося у документі.

Дізнавшись про Акт відновлення Української держави, Гітлер наказав негайно ліквідувати рух націоналістів. Тоді заарештували чільних членів ОУН, зокрема Степана Бандеру і Ярослава Стецька, 15 націоналістів розстріляли.


На заході виступлять:

історик Іван Патриляк,

політичні і громадські діячі, зокрема, Юрій Сиротюк, Ігор Артюшенко, Андрій Левус,

на сам кінець відбудеться презентація книжки Ярослава Стецька "Київ проти Москви".


Час: 30 червня, середа, 18:00


Місце: Музей Революції Гідності (Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, другий поверх)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.