АНОНС: Прем’єра документального фільму «Депортація 44-46»

На фестивалі «Молодість відбудеться прем’єра документального фільму «Депортація 44-46», присвяченого примусовому виселенню понад 480 тисяч українців з території сучасної Польщі.

Про це "Історичній правді" повідомила пресслужба кінокомпанії УМ-Груп.

 

Стрічка розповідає, як польські та радянські комуністи наприкінці Другої світової війни організували депортацію корінного українського населення з земель південно-східної Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Лемківщина, Любачівщина, Західна Бойківщина. В картині використано невідомі до цього часу кадри хроніки, фотографії та документи.

Разом із документальною оповіддю у фільмі відтворено й ігровий сюжет, у якому показано допит "переселенки" в кабінеті КҐБ через 20 років після закінчення депортації. Крім того, автори стрічки створили історичну реконструкцію з реалістичним зображенням жахливих умов товарних вагонів, у яких депортували українців.

Сценарій стрічки отримав схвальні відгуки українських та польських істориків. Так, із польського боку текст рецензував професор Жешувського університету Ян Пісулінські, а з українського – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.


Творча група:

У ролях: Лариса Руснак, Ірина Лазер, Дарина Новікова,Вадим Курилко

Режисерка: Олеся Моргунець-Ісаєнко

Автор сценарію: Тарас Лазер

Продюсери: Артем Денисов, Олена Яковенко

Оператор-постановник: Євгеній Кирей

Музика: Оксана Моргунець

Пісні: Ірина Лазер та гурт Mavka

Науковий консультант: Роман Кабачій


Час:
3 червня, четвер, 18:00


Місце: Фестиваль "Молодість" у кінопросторі поруч із Аркою дружби народів в Києві


Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.


Квитки та додаткову інформацію розміщено на сторінці фестивалю "Молодість".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.