«Велика реставрація»: програму запустили у Національному художньому музеї та Хотинській фортеці

У межах "Великої реставрації" розпочалось фінансування робіт в Національному художньому музеї України та Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця».

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Що б не розповідали наші політичні опоненти, ми розпочинаємо фінансування об'єктів "Великої Реставрації" для закладів, що подали відповідні заявки. У бюджеті, згідно помісячного плану, передбачили кошти на фінансування робіт у Національному художньому музеї України на суму 20 млн грн та Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця" на суму 2,7 млн гривень", - повідомив Ткаченко.

Як зазначив міністр, іншим закладам, проєкти яких відібрані для реалізації в програмі "Велика Реставрація" у поточному році, буде забезпечено відкриття фінансування після надходження від них відповідних заявок з підтверджуючими документами.

8 червня Ткаченко заявив, що у межах "Великої реставрації" планується відновити 150 об'єктів культури за три роки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.