«Велика реставрація»: програму запустили у Національному художньому музеї та Хотинській фортеці

У межах "Великої реставрації" розпочалось фінансування робіт в Національному художньому музеї України та Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця».

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Що б не розповідали наші політичні опоненти, ми розпочинаємо фінансування об'єктів "Великої Реставрації" для закладів, що подали відповідні заявки. У бюджеті, згідно помісячного плану, передбачили кошти на фінансування робіт у Національному художньому музеї України на суму 20 млн грн та Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця" на суму 2,7 млн гривень", - повідомив Ткаченко.

Як зазначив міністр, іншим закладам, проєкти яких відібрані для реалізації в програмі "Велика Реставрація" у поточному році, буде забезпечено відкриття фінансування після надходження від них відповідних заявок з підтверджуючими документами.

8 червня Ткаченко заявив, що у межах "Великої реставрації" планується відновити 150 об'єктів культури за три роки.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.