У США знайшли в річці пляшку з листом, який написали 95 років тому

У США у штаті Мічиган капітан човна пірнала з аквалангом у річці Чебойган і знайшла пляшку з повідомленням 1926 року.

Про це повідомляє CNN.

 

Капітан Дженніфер Даукер пірнала з аквалангом, щоб помити вікна на дні човна. Пляшка перебувала на глибині понад 3 метри і була заповнена водою приблизно на 2/3.

Записка була датована листопадом 1926 року, у ній було написано наступне: "Чи зможе людина, яка знайде цю пляшку, повернути її Джорджу Морроу (місто Чебойган, штат Мічиган) і сказати, де вона була знайдена".

Пані Даукер порадили покласти лист в морозильну камеру, щоб він просох. За її словами, Чебойган — невелике місто, і вона знала, що в цьому районі живуть кілька Морроу, тому розмістила фотографії на сторінці своєї компанії у Facebook і сподівалася, що це побачать її підписники.

Коли вона прокинулася, її пост став віральним — ним поділилися понад 100 тисяч разів і залишили понад 6 тисяч коментарів.

У День батька 20 червня вона отримала звістку від Мішель Прімо — дочки Джорджа Морроу. Жінка розповіла CNN, що її немає у Facebook, але їй несподівано зателефонувала абсолютно незнайома людина, яка побачила пост Даукер і вирішила розшукати її.

Мішель Прімо впізнала почерк свого батька, хоча записка була написана приблизно за 20 років до її народження. Прімо сказала, що записку тато залишив, коли йому було 17 або 18 років. Він помер у 1995 році.

Капітан Даукер хотіла повернути дівчині записку і пляшку, але Прімо вирішила, що та повинна залишити їх собі.

"Я подумала, що краще за все було б віддати це їй. Вона знайшла його, і це дозволить зберегти імʼя мого батька", — зазначила Прімо.

Пізніше Даукер заявила, що планує повісити записку у рамці на човні або в офісі компанії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.