АНОНС: лекція "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

Експертний корпус організовує онлайн-лекцію історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

23 червня о 20:00 відбудеться онлайн-лекція історика Володимир Бірчака - "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"

 

23 травня 1938 року у Роттердамі був вбитий Євген Коновалець.

 Коли СРСР запланував операцію із ліквідації очільника ОУН і чи давав дозвіл на її початок особисто Сталін?

 Хто із агентів радянської спецслужби ввійшов у найближче оточення Коновальця?

 Чому і що кіллер Судоплатов у своїх мемуарах вигадав, прибрехав та перекрутив?

На лекції розберемо мемуари Павла Судоплатова, а також звіримо їх із офіційними даними голландської поліції, свідченнями учасників ОУН та документами ЧК-КҐБ.

Володимир Бірчак - історик, заступник головного редактора "Історичної правди", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, заступник директора Архіву СБУ (2014-2016).

Модерує захід - Аліна Карбан, проєктна менеджерка освітньої платформи "Експертний Корпус".

Передбачено формат онлайн та наживо. Відеозаписи будуть у вільному доступі на fb-сторінці - https://www.facebook.com/ExpertCorps

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.