У Музеї української діаспори відкрили нову постійну експозицію

У Києві відбулося відкриття нової постійної експозиції з нагоди дня заснування Музею української діаспори, що представляє історію та мистецьку спадщину українців світу.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбуці.

 

Так, у чотирьох залах розгортається понад сторічний життєпис світових українців – від історії перших переселенців "на вільні землі", які перетнули океан наприкінці ХlХ століття, до представників третьої хвилі еміграції, що опинилися за межами батьківщини під час Другої світової війни, та їхніх нащадків.

У музейному просторі постають особисті долі пересічних емігрантів та життєвий шлях видатних українців світу, розкривається діяльність українських закордонних громад та ключові епізоди історії неповерненців і політичних біженців, експонуються видатні мистецькі твори та унікальні історичні артефакти.

Серед відомих персоналій, представлених у музеї, – державні та політичні діячі Павло та Данило Скоропадські, останній Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк, герой російсько-української неоголошеної війни Маркіян Паславський. Вони належали до різних поколінь, жили в різних куточках світу, але присвятили своє життя єдиній меті – боротьбі за незалежність України.

Зауважується, що змістовним акцентом експозиції є розповідь про закордонні спільноти, діяльність яких була спрямована на відновлення української державності та збереження національної ідентичності, мови, культури. Унікальні експонати та світлини розкривають роботу Українського Національного об'єднання в Канаді, Світового конгресу українців, Пласту та ін.

"Неабияку цінність має мистецька колекція, представлена в експозиції. Глядач має змогу познайомитися з творчістю видатних художників українського походження: Давида Бурлюка, Людмили Морозової, Петра Капшученка, Олекси Булавицького, Анатоля Коломийця, Петра Кравченка, Тимофія Мессака, Степана Хвилі.

Різнобічно висвітлена в музейному просторі родинна історія і творча спадщина видатної мистецької династії Кричевських, представників трьох поколінь художників, які в різні часи опинилися у Франції, США, Венесуелі", – йдеться в повідомленні.

Також відвідувачі можуть познайомитися із діяльністю Української республіканської капели та її творця – диригента Олександра Кошиця, завдяки якому світ дізнався про музичну Україну. Розповідає музей також і про знаменитого хореографа українського походження – Сержа Лифаря.

Значна частина артефактів – це нові надходження до музейної колекції, які були подаровані закладу нещодавно. Символічними експонатами є грудка української землі, яка в 1940-і помандрувала світом і врешті повернулася додому, а також парадний мундир американської військової академії Вест-Пойнт. Військова форма належала випускникові Академії Маркіяну Паславському, який народився в США, але повернувся на історичну батьківщину й героїчно загинув 2014 року під Іловайськом.


Автори проєкту:

Оксана Підсуха, директорка Музею української діаспори, мистецтвознавиця,

Назар Розлуцький, провідний науковий співробітник Музею української діаспори, кандидат історичних наук,

Ганна Лексіна, провідна наукова співробітниця Музею української діаспори, мистецтвознавиця,

Володимир Таран, художник, дизайнер проєкту.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.