У музеї Полтавської битви з’явився аудіогід шведською мовою – ОП

У Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбувся запуск аудіогіда шведською мовою.

Участь у церемонії початку роботи аудіогіда взяли дружина Президента Олена Зеленська та посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг, повідомляє пресслужба глави держави.

 

Зазначається, що аудіогід перекладено в межах проєкту культурної дипломатії та за сприяння посольства Швеції в Україні.

В ОПУ підкреслили, що ця ініціатива зміцнює дружні відносини між Україною й Швецією та розширює доступ шведських туристів до таких унікальних спільних історичних пам'яток, як Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви".

"Дуже радий бачити, як ініціатива першої леді перекласти аудіогід до Музею Полтавської битви шведською мовою не лише сприяє історичному та культурному зв'язку між нашими країнами, а й робить такі історичні пам'ятки в Україні більш доступними для відвідувачів зі Швеції", – зазначив Тобіас Тиберг.

Також повідомляється, що було представлено новий сучасний сайт музею трьома мовами. Його розробила шведсько-українська IT-компанія Beetroot задля підтримки та розвитку історико-культурної спадщини Полтавщини.

В ОПУ додали, що Музей Полтавської битви – один із найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Полтавщини і єдиний в Україні заповідник, який входить до міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.