Спецпроект

У Харкові представили нове видання книги "Старобільське відлуння Катинської трагедії"

У Харкові пройшла презентація доповненого новими фактами видання книги українських письменників-істориків Валерія Снєгірьова і Володимира Агафонова «Старобільське відлуння Катинської трагедії".

Презентацію кореспондентові Укрінформу прокоментував один з авторів, член Національної Спілки письменників України Валерій Снєгірьов.

 

"З дня Катинської трагедії минуло 80 років, і за цей час було чимало спроб оцінити трагічні події 1939-1941 років. Перше видання нашої книги вийшло друком у Луганську в 2000-му році, і це було перше в історіографії України дослідження перебування поляків у Старобільському таборі для військовополонених на Луганщині та їх розстрілу в Харкові.

Ми дослідили десятки архівів і сотні свідчень очевидців, щоб пояснити, чому загинули багато тисяч польських офіцерів – непотрібних свідків порушення радянським керівництвом норм міжнародного права і зради стосовно польських офіцерів, які сприйняли СРСР як союзника в боротьбі зі спільним ворогом – фашистською Німеччиною. І чому при цьому їх звинуватили в державному злочині", - сказав Снєгірьов.

За його словами, в доповненому виданні опубліковані фотографії з місця події й уточнені списки тисяч поляків, які загинули під час масових розстрілів за наказом НКВД.

"Йдеться також про паралелі, які виникають при аналізі нинішньої політики Росії", - зазначив Снєгірьов.

"Росія ось уже сім років веде неоголошену війну проти України в традиціях більшовицького режиму, який з 1917 року почав нав'язувати сусідам "братську любов" та анексувати чужі території. При цьому нинішня влада РФ звинувачує національно-визвольний рух в Україні в пособництві фашизму, "забуваючи" про власне військове співробітництво з Німеччиною, яке мало місце свого часу", - додав Снєгірьов.

За його словами, ще в 1990 році Генеральна прокуратура Росії підтвердила факт ухвалення в 1940 році смертних вироків стосовно більш як 14 тисяч польських військовополонених: "Тільки в Катині розстріляно більш як 4 тисячі, стільки ж – у Харкові, решта – в інших таборах і тюрмах" .


Як сказала кореспондентові Укрінформу віцеконсул Генерального консульства Республіки Польща в Харкові Барбара Качмарчик, яка була присутня на презентації, відображення в книзі "Старобільське відлуння Катинської трагедії" подій, що мали місце на території СРСР – це виклик для вчених, оскільки багато сторінок історії тоталітарного режиму ще не розкриті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.