Спецпроект

У Харкові представили нове видання книги "Старобільське відлуння Катинської трагедії"

У Харкові пройшла презентація доповненого новими фактами видання книги українських письменників-істориків Валерія Снєгірьова і Володимира Агафонова «Старобільське відлуння Катинської трагедії".

Презентацію кореспондентові Укрінформу прокоментував один з авторів, член Національної Спілки письменників України Валерій Снєгірьов.

 

"З дня Катинської трагедії минуло 80 років, і за цей час було чимало спроб оцінити трагічні події 1939-1941 років. Перше видання нашої книги вийшло друком у Луганську в 2000-му році, і це було перше в історіографії України дослідження перебування поляків у Старобільському таборі для військовополонених на Луганщині та їх розстрілу в Харкові.

Ми дослідили десятки архівів і сотні свідчень очевидців, щоб пояснити, чому загинули багато тисяч польських офіцерів – непотрібних свідків порушення радянським керівництвом норм міжнародного права і зради стосовно польських офіцерів, які сприйняли СРСР як союзника в боротьбі зі спільним ворогом – фашистською Німеччиною. І чому при цьому їх звинуватили в державному злочині", - сказав Снєгірьов.

За його словами, в доповненому виданні опубліковані фотографії з місця події й уточнені списки тисяч поляків, які загинули під час масових розстрілів за наказом НКВД.

"Йдеться також про паралелі, які виникають при аналізі нинішньої політики Росії", - зазначив Снєгірьов.

"Росія ось уже сім років веде неоголошену війну проти України в традиціях більшовицького режиму, який з 1917 року почав нав'язувати сусідам "братську любов" та анексувати чужі території. При цьому нинішня влада РФ звинувачує національно-визвольний рух в Україні в пособництві фашизму, "забуваючи" про власне військове співробітництво з Німеччиною, яке мало місце свого часу", - додав Снєгірьов.

За його словами, ще в 1990 році Генеральна прокуратура Росії підтвердила факт ухвалення в 1940 році смертних вироків стосовно більш як 14 тисяч польських військовополонених: "Тільки в Катині розстріляно більш як 4 тисячі, стільки ж – у Харкові, решта – в інших таборах і тюрмах" .


Як сказала кореспондентові Укрінформу віцеконсул Генерального консульства Республіки Польща в Харкові Барбара Качмарчик, яка була присутня на презентації, відображення в книзі "Старобільське відлуння Катинської трагедії" подій, що мали місце на території СРСР – це виклик для вчених, оскільки багато сторінок історії тоталітарного режиму ще не розкриті.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.