У підземеллі львівського храму відкрили виставку унікальних реліквій XII-XV століть

У музеї-підземеллі Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Львівської архиєпархії УГКЦ відкрили виставку християнських реліквій XII-XV століття «Ars sacra: Подорож у середньовіччя».

Це близько 20 унікальних натільних реліквій, які львівські колекціонери подарували храму. Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Це для нас особливий подарунок, оскільки це дуже цінні речі. Для нас це є дуже важливо, тому що тут ми маємо можливість, будучи при тих реліквіях, які датуються ще з княжих часів, розповідати про важливість віри християнства.

Це неоціненна лепта в культуру всієї нашої країни", - зазначив настоятель Гарнізонного храму, голова Центру військового капеланства ЛА УГКЦ отець Тарас Михальчук.

Як розповіли у Гарнізонному храмі, реліквії виконані у металопластиці – техніці створення рельєфних зображень на різних металах. Це мистецтво металопластики на сьогодні є малодослідженим і недооціненим. Врятовані колекціонерами предмети є унікальним свідченням історії духовності та становлення християнства в Україні.

Загалом на виставці представлено близько 20 експонатів, це натільні речі, які носили люди княжих часів у ХІІ-ХV ст.

Реліквії подарували храмові меценати Олександра Свіщова і Юрія Котика з власних колекцій. Вони знайдені в різних частинах України, збір такої колекції тривав десятки років.

"Схожі колекції, очевидно, існують, але в нашому випадку ми є доволі унікальними, тому що саме в храмі зібрано настільки багато з одного періоду таких реліквій", - додав Михальчук.

У підземеллі Гарнізонного храму ця експозиція буде на постійній основі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.