Найстаріше козацьке кладовище Одеси отримало статус пам'ятки історії

Міністерство культури занесло найстаріше козацьке кладовище Одеси до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Тепер цей об'єкт культурної спадщини отримав статус пам'ятки історії місцевого значення.

Про це розповів Суспільному спеціаліст обласного департаменту культури Дмитро Пєтков.

 

За його словами, наказ Міністерства вийшов ще 26 квітня, однак обласний департамент культури отримав його тільки 5 травня. За словами спеціаліста, наразі це єдине кладовище Одеської області, яке занесене до реєстру й офіційно має пам'яткоохоронний статус.

Також Пєтков додав, що після отримання наказу відомство почне вирішувати питання щодо його майбутнього балансоутримувача, оскільки наразі жодна структура ним не опікується.

За словами Пєткова, перш за все, звернення обласний департамент відправить до Одеської міської ради, а за умови позитивної відповіді розпочне процедуру укладання охоронного договору з балансоутримувачем.

Найбільш імовірно – з підрозділом міськради "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування", яке опікується міськими кладовищами.

Слід зазначити, що велику роль у здобутті цього статусу відіграв й Український інститут національної пам'яті, що впродовж всього часу супроводжував процес, зокрема і через ряд звернень до Міністерства культури та інформаційної політики, Одеської ОДА та міської ради.


Довідково. Куяльницьке козацьке кладовище вважають найстарішим в Одесі. Його заснували наприкінці XVIII століття неподалік Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташоване на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва. Для Одеси це не лише історична пам'ятка, але й приклад народного мистецтва. Однак пам'яткоохоронний статус кладовища Мінкульт не могли погодити з 2016 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.