Голова ОУП: Українсько-польська історія – як швейцарський сир

В українсько-польських відносинах треба зосереджуватися на позитивних сторінках з минулого і на них формувати міцні відносини між Києвом і Варшавою.

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив новий голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Мирослав Скірка.

 

"Українсько-польська історія – як швейцарський сир: якщо хочемо будувати щось позитивне, то обиратимемо сир, негативне – дірки. Вибір залежить від нас. Нам потрібно зосередитися на позитивному в нашій історії, щоб між українцями й поляками не було війни пам'яті, війни стереотипів. Українці не можуть бути ворогами поляків, і навпаки", – заявив Скірка.

За його словами, зараз Україні та Польщі потрібно будувати те, що об'єднує обидва народи, де є спільні інтереси. Натомість оцінку історичним подіям мають давати історики.

Скірка підкреслив, що зараз обидвом сторонам потрібно віддати шану загиблим і вибачитися перед собою.

"На жаль, у Польщі зараз немає бажання закрити це болюче питання, а є бажання продовжувати розповідь про Волинську трагедію, яка останнім часом стала однією з головних, якщо говорити про період Другої світової війни", – констатував голова ОУП.

У цьому контексті цікавим він назвав польсько-німецький досвід примирення.

"Точкою відліку в ньому було усвідомлення, що є спільні інтереси, і треба шукати аргументи для їх реалізації. Так само і в польсько-українських відносинах: примирення в історичних питаннях може настати тоді, коли ми усвідомимо, що нас об'єднують спільні інтереси. Це по-перше.

А по-друге – польсько-українська історія не така, як нам розповідає третя сторона, а конкретно – росіяни та радикальні польські організації", – наголосив голова ОУП.

Він додав, що у польсько-німецькому діалозі важливим було те, що інституції та люди, які над ним працювали, відсікли радикалів з обох сторін. На його переконання, так само треба зробити та у відносинах між Києвом та Варшавою.


Читайте також: Зеленський переконаний, що між Україною і Польщею в майбутньому не буде історичних питань

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.