На Черкащині знайшли бойову сокиру часів Київської Русі

Бойову сокиру часів Київської Русі знайшли двоє жителів села Леськове на Черкащині. Знахідку віддали в Монастирищенський краєзнавчий музей.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла директорка музею Катерина Бульба.

 

"Напередодні хлопці відпочивали в ліску поблизу Монастирища. Біля струмка побачили шматок металу, який вимила вода. Звернули увагу на його незвичну форму. Фото виставили на спеціальному сайті "Віоліті".

Там визначили, що це бойова сокира часів Київської Русі. Хлопцям почали пропонувати гроші. Упевнившись, що річ унікальна, вони принесли знайдене в музей. Тепер ми виставили його саме у часовій експозиції Київської Русі", - розповідає Катерина Бульба.

Зі слів директорки музею, сокира має лезо із загостреною опуклою частиною у вигляді півмісяця. Мала довге руків'я і вживалася в основному пішими воїнами, які стягали вершників з коня.

"Це бойовий топір так званий "бородач", – розповідає один із місцевих краєзнавців. – "Можливо, часів Русі, можливо трохи пізнішого періоду – Великого князівства Литовського".

За словами Катерини Бульби, в районі було знайдено сліди 9 городищ черняхівської культури. Але найбільше знахідок – часів Козаччини. Саме під Монастирищем одну зі своїх визначних перемог здобув полковник Іван Богун. Тут він у 1653 році розбив польське військо Стефана Чарнецького.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.