Оголошено конкурс мистецьких робіт про Хотинську битву 1621 року

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в партнерстві з іншими організаціями оголошує про початок Міжнародного українсько-литовського конкурсу мистецьких робіт, «Memory. History and future», присвячених 400-річчю історичної події – перемозі в Хотинській битві 1621 року

Хто може взяти участь:

Діти та молодь віком до 21 року за трьома віковими категоріями:

  • 1 категорія – автори робіт віком до 9 років включно;
  • 2 категорія – автори робіт віком від 10 до 15 років включно;
  • 3 категорія – автори робіт віком від 16 до 21 року включно.

До Конкурсу приймаються роботи, виконані особисто учасником.

Кількість робіт від одного учасника не обмежена.

 

Тема робіт:

Історичні факти, пов'язані з подіями, що передували Хотинській битві 1621 року та відбувалися безпосередньо під час битви і відразу ж після перемоги й підписання мирної угоди 8 жовтня 1621 року.

Формат:

Роботи повинні бути виконані на папері формату А3 в будь-якій техніці.

Сюжет:

  • Зображення військових, бойових, побутових, народних сцен, сцен із життя дійових осіб із зображенням груп, постатей людей різного віку в ландшафті, в ролях, одязі, побутовому оточенні, що відповідають історичному часу – кінцю ХУІ ст – 1621 року.
  • Події з життя Великого Князя Литовського Яна-Кароля Ходкевича, пов'язані як з Хотином, так і з Острогом та родиною князів Острозьких.

Як оформити конкурсну роботу:

На звороті творчої роботи вказати:

  • прізвище, ім'я та вік (дата народження автора);
  • навчальний заклад із зазначенням номера школи, назви міста/села, району, області,
  • або ж – роду занять для тих, хто вже закінчив навчання;
  • назва творчої роботи;
  • техніка чи стиль виконання, номінація;
  • електронна пошта для зворотного зв'язку про отримання роботи та передачу для оцінювання до конкурсної комісії.

Термін подачі робіт на конкурс:

Роботи надсилаються до 05 вересня 2021  (за поштовим штемпелем) за адресою:

01015, к. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19,

Українське товариство охорони пам'яток історії та культури,

з обов'язковою поміткою на пакеті чи конверті під адресою "Конкурс "Memory. History and future".

Підсумки конкурсу будуть оголошені 20 вересня 2021 року.

Списки учасників Конкурсу розміщуються на офіційних сайтах співорганізаторів конкурсу 22 – 24 вересня 2021 р.

Журі визначає:

  • три призові місця у кожній з вікових категорій,
  • кращі творчі роботи, які увійдуть до ексклюзивної подарункової книги, підготовленої видавництвом "Майстер Книг" (м. Чернівці).

Критерії оцінювання:

  • відповідність роботи тематиці Конкурсу;
  • відповідність роботи умовам Конкурсу;
  • ступінь самостійності автора під час виконання роботи.

Переможці Конкурсу нагороджуються Подяками та подарунками Посольства Литовської Республіки в Україні.

Школи та навчальні заклади, учні яких візьмуть участь у Конкурсі, а також вчителі, чиї учні отримали перемогу, будуть нагороджені Подяками Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні та Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури.

Детальніше про конкурс: http://pamjatky.org.ua/mizhnarodnij-ukra%d1%97nsko-litovskij-konkurs-tvorchix-robit-memory-history-and-future

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.