До 100-річчя Сахарова: дисидент, який підірвав Радянський Союз

27 травня Nobilitet разом із Центром Громадянських Свобод та Центром Сахарова організовують виставку та лекцію, присвячені життю та діяльності Андрія Сахарова

Андрій Дмитрович Сахаров — лауреат Нобелівської премії миру 1975 року. Видатний фізик-ядерник, академік, батько водневої бомби. І разом з тим, приклад неймовірної громадянської мужності та гуманізму. Дисидент, борець за права людини, символ вільнодумства, який прожив все своє життя не по брехні.

 


21 травня 2021 року цивілізоване людство відзначає 100 років від дня народження вченого, чиї ідеї продовжують зберігати значимість для науки і для сучасного світу в цілому. Але серед країн, що урочисто згадують ювілей академіка, не буде держави, де він народився, жив і працював, — правонаступниці СРСР, Російської Федерації. Навіть виставку на його честь у Москві заборонили. Вочевидь, вкрай не вигідно згадувати, можливо, одного із найвидатніших росіян ХХ століття, який протестував проти вторгнення в Афганістан.


Спікери заходу:

Мустафа Джемілєв, дисидент, лідер кримськотатарського національного руху;

Олег Сенцов, політв'язень, режисер;

Олександра Матвійчук, правозахисниця, керівник Центру Громадянських Свобод;

Сергій Лукашевський, виконавчий директор Сахаровського Центру;

Михайло Савва, голова правління громадської організації "Експертна група "Сова" ;

Модератор заходу — Антон Наумлюк, головний редактор Ґрати.

Місце проведення: Unit.Сity (core), вул. Дорогожицька, 3.

Час – 18:30-21:00.


Участь у заході безкоштовна за попередньою реєстрацією, кількість місць обмежена.

Зареєструватися можна до 26 травня. 

Подія відбудеться із дотриманням усіх вимог МОЗ щодо запобігання поширенню COVID-19.

У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся:

+38 098 442 21 03 | Тетяна Шевчук | tshevchuk@yclutch.com

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.