Як зміна клімату нищить найдавніший наскельний малюнок

Зображення дикої свині на індонезійському острові Сулавесі, зроблене на скелі древніми людьми 45 тисяч років тому, псується надзвичайно швидко через підвищення середньорічної температури, повідомляють вчені.

Сьогодні це найстаріший малюнок тварини у світі, повідомляє ВВС. Україна.

 

Інші твори наскельного живопису із зображенням сцен полювання та надприродних істот, знайдені на острові, також руйнуються швидше. Для збереження безцінних пам'яток потрібно більше зусиль.

"Вони зникають у нас на очах", - переконана доктор Джуліан Гантлі, співробітниця Центру соціальних і культурних досліджень при австралійському університеті імені Семюеля Гріффіта.

У доповіді групи австралійських і індонезійських учених, опублікованій минулого тижня в журналі Scientific Report, йдеться про те, що потепління та інші природні феномени, такі як тривала посуха й мусонні дощі, які змінюють один одного, прискорюють накопичення мінеральних солей на стінах печер з наскельними малюнками.

Соляні відкладення збільшуються з підвищенням температури й скорочуються при її зниженні. У спеку їх формування може прискоритися в три рази у порівнянні із середнім значенням.

Соляні кристали, які утворюються поверх малюнків і під ними, змушують їх розшаровуватися й обсипатися. Доктор Гантлі додала, що деградація прискориться, якщо клімат продовжить теплішати.

"Я була приголомшена кількістю шкідливих соляних кристалів на творах наскельного живопису плейстоценового періоду, деяким з яких понад 40 тисяч років, - сказала вона. – Потрібні термінові додаткові дослідження, щоб знайти кращий спосіб зберегти їх".


Довідково. Зображення дикої бородавчастої свині у натуральну величину розташоване в печері Леанг Тедонгде у віддаленій долині на острові Сулавесі. Вчені припускають, що воно могло бути фрагментом більшої картини.

Це найдавніше свідчення перебування людей на острові.

Свиня з печери Леанг Тедонгде — найстаріше у світі зображення впізнаваної фігури, але не найдавніший малюнок, зроблений людською рукою.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.