Люди зʼявилися у Північній Америці раніше, ніж вважалось

Вчені, які виявили скам’янілі сліди людини у Нью-Мексико, знайшли докази того, що люди з’явилися у Північній Америці щонайменше 23 тисячі років тому — раніше, ніж вчені стверджували дотепер.

Про це повідомляє CNN.

 
фото: Bournemouth University

Вважається, що люди потрапили до Північної Америки через Берингію — сухопутний міст завширшки 1 600 км, який з'єднував сучасну Аляску і Східний Сибір наприкінці льодовикового періоду 13-16 тисяч років тому. Але недавні відкриття демонструють, що люди могли опинитися у Північній Америці значно раніше.

Команда дослідників на чолі з Метью Бенетом, професором та спеціалістом зі стародавніх слідів людини університету Борнмута в Англії, здійснила аналіз слідів, які знайшли в Басейні Тулароза національного парку Вайт-Сандс у США у 2009 році.

Цьогоріч вчені точно датували 61 відбиток ступні за шарами радіовуглецю від насіння водних рослин, які збереглися на та під слідами. Виявилося, що відбитки залишили діти та підлітки 21-23 тисячі років тому, визначили дослідники.

У період, відомий як Останній льодовиковий максимум, два масивних льодяних щити покривали північну третину континенту та досягали Нью-Йорку та Айови. Лід та холодні температури унеможливили подорож між Азією та Аляскою у той час. Це означає, що люди залишили сліди щонайменше на одне тисячоліття раніше, ніж вважали досі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.