Як зміна клімату нищить найдавніший наскельний малюнок

Зображення дикої свині на індонезійському острові Сулавесі, зроблене на скелі древніми людьми 45 тисяч років тому, псується надзвичайно швидко через підвищення середньорічної температури, повідомляють вчені.

Сьогодні це найстаріший малюнок тварини у світі, повідомляє ВВС. Україна.

 

Інші твори наскельного живопису із зображенням сцен полювання та надприродних істот, знайдені на острові, також руйнуються швидше. Для збереження безцінних пам'яток потрібно більше зусиль.

"Вони зникають у нас на очах", - переконана доктор Джуліан Гантлі, співробітниця Центру соціальних і культурних досліджень при австралійському університеті імені Семюеля Гріффіта.

У доповіді групи австралійських і індонезійських учених, опублікованій минулого тижня в журналі Scientific Report, йдеться про те, що потепління та інші природні феномени, такі як тривала посуха й мусонні дощі, які змінюють один одного, прискорюють накопичення мінеральних солей на стінах печер з наскельними малюнками.

Соляні відкладення збільшуються з підвищенням температури й скорочуються при її зниженні. У спеку їх формування може прискоритися в три рази у порівнянні із середнім значенням.

Соляні кристали, які утворюються поверх малюнків і під ними, змушують їх розшаровуватися й обсипатися. Доктор Гантлі додала, що деградація прискориться, якщо клімат продовжить теплішати.

"Я була приголомшена кількістю шкідливих соляних кристалів на творах наскельного живопису плейстоценового періоду, деяким з яких понад 40 тисяч років, - сказала вона. – Потрібні термінові додаткові дослідження, щоб знайти кращий спосіб зберегти їх".


Довідково. Зображення дикої бородавчастої свині у натуральну величину розташоване в печері Леанг Тедонгде у віддаленій долині на острові Сулавесі. Вчені припускають, що воно могло бути фрагментом більшої картини.

Це найдавніше свідчення перебування людей на острові.

Свиня з печери Леанг Тедонгде — найстаріше у світі зображення впізнаваної фігури, але не найдавніший малюнок, зроблений людською рукою.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.