АНОНС: У Києві пройде передача колекції пам’ятних медалей «Україна – це ми»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться урочиста передача двох повних колекцій пам’ятних медалей «Україна – це ми».

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

"Україна – це ми" – так називається лімітована колекція пам'ятних медалей Монетного Двору "Княжий", присвячена 30-й річниці незалежності України.

П'ять золотавих символічних відзнак зображують найважливіші символи нашої держави, які стали наріжним каменем світобудови для кожного українця, – "…І слава і воля…", "Прапор вільної держави", "Наша мова солов'їна", "Героям слава!" та "Наша рідна Україна".

За кожним із цих символів стоїть довга історія, яка об'єднує тисячі доль, думок, прагнень, сподівань та здобутків наших співвітчизників. Ці символи увібрали в себе увесь історичний досвід та традиції, талант і чуйність нації, надію на світле майбутнє та любов до України.

Урочиста передача відбудеться в Міжнародний день музеїв і стане своєрідним подарунком музейній установі.

У заході візьмуть участь представники ТОВ "Монетний двір "Княжий"" та команда Музею.


Час: 18 травня, вівторок, 15:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Головна експозиціяМузею


Контакт: тел.: (097) 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.