У Чернігові показали тризуб XI сторіччя та ще майже 200 нових археологічних знахідок

На виставці, яка відкрилась у Чернігівському історичному музеї імені Тарновського, представлено близько 200 цікавих, подекуди унікальних знахідок минулого археологічного польового сезону.

Про виставку "Нові археологічні дослідження Чернігівщини" кореспонденту Укрінформу розповіла завідувачка науково-експозиційного відділу музею Вікторія Мудрицька.

 

"На виставці представлено майже 200 предметів із восьми експедицій археологічного сезону 2020 року. Вони працювали в Чернігові, Седневі, Виповзові, Любечі, Малому Листвені, Батурині та на території Мезинського національного природного парку", - розповіла Мудрицька.

За її словами, найпотужніше в експозиції представлений стародавній Чернігів. Його презентують предмети християнського культу, книжкова застібка, прикраси, висла печатка, писало, що були знайдені під час розкопок міської забудови Х – першої половини XIII ст., велика кількість люльок XVII-XVIII ст.

Маленькою, але унікальною річчю є геральдична підвіска XI ст. з тризубом. Кому вона належала – поки що невідомо й зараз фахівці намагаються це встановити. Роздивитися підвіску у вітрині можна через збільшувальне скло. А її фото прикрашає виставкову вивіску.

Знайшли підвіску дослідники Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАНУ у некрополі давнього Чернігова (проспект Перемоги, 64).

Мудрицька додала, що робота кожної експедиції торік увінчалася певним успіхом. Так, у Батурині археологи знайшли, зокрема, уламки кахлів із гербами гетьмана Івана Мазепи та його соратника Пилипа Орлика.

У Малому Листвені – давньоруські замки та ключі. На території Мезинського парку - прикраси, зброю, знаряддя праці VI-IV ст. до н.е та Х ст. і навіть скіфські стріли й фрагмент фібули (металевої застібки-прикраси) VI ст.


Більше фото за посиланням.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.