Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею Майдану

Спорудження Музею Майдану розблоковано. Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею. Знаковий договір підпишуть у прямій трансляції Київ–Берлін.

Про це повідомляє Музей на своєму сайті.

 

Наживо відбудеться урочисте підписання угоди між Національним музеєм Революції Гідності та німецьким архітектурним бюро "Kleihues + Kleihues" про передачу Музеєві авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

Це уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу, відповідно до заяви Президента Володимира Зеленського 20 лютого 2021 року:

"Особливо важливо отримати звістку про завершення довготривалих перемовин щодо початку створення Музею Революції Гідності. Україна повинна належно вшановувати пам'ять подій 2013–2014 років. У пам'ять про загиблих і на знак вдячності Героям Майдану. Це пріоритетне завдання для країни, втілення якого буде реалізовано у низці подальших стратегічних кроків".


У заході візьмуть участь:

Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики.

Максим Ярмистий – перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер – архітектори, автори проєкту – онлайн-включенням з Берліна.


Час: 17 травня, понеділок, 13:30–14:30


Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ (метро Театральна)


Акредитація ЗМІ: katya.zabava@gmail.com, 096 39 345 66. Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.


Захід транслюватиметься онлайн.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.