Спецпроект

Всеукраїнський онлайн-марафон «Українці-Рятівники. Марафон історій»

14 травня 2021 року Україна вперше відзначатиме День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нині 2659 українців удостоєні Державою Ізраїль цього високого звання. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими

Упродовж 11–13 травня (11:00–14:00) Музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті проведе онлайн-марафон, під час якого розповість 26 історій порятунку з усіх регіонів України, презентує відеоісторії, зроблені на основі документальних фото, й поділиться контентом проєкту "Українці-Рятівники" (портрети.com.ua), який упродовж трьох років реалізується на його базі.

 

Запрошеними спікерами марафону стануть члени родин Праведників, представники єврейських організацій, вітчизняні історики, а також музейники з Вінниччини, Волині, Закарпаття, Запоріжчини, Києва, Київщини, Луганщини, Одещини, Полтавщини, Чернігівщини, Харківщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львівщини.

Метою марафону є популяризація прикладів гуманізму й толерантності українців та уродженців України під час Голокосту; дослідження мотивацій та стратегій порятунку євреїв; установлення нових персоналій Праведників-Рятівників; об'єднання суспільства навколо пам'яттєвого дискурсу.

14 травня (11:00–13:00) відбудеться підсумковий круглий стіл (організатори – Національний музей історії України у Другій світовій війні, УІНП та ВБФ "Заради тебе"), на якому буде розглянуто питання особливостей порятунку євреїв у різних регіонах України та на окупованій території європейських країн, процедурні вимоги й міжнародний досвід щодо надання звання "Праведник народів світу" та встановлення фактів порятунку євреїв у роки Голокосту, проблему присвоєння звання Праведника Митрополиту УГКЦ Андреєві Шептицькому та священику Омелянові Ковчу, а також питання гідного вшанування гуманітарного подвигу українців-рятівників як на державному, так і на міжнародному рівні.

У круглому столі візьмуть участь українські та ізраїльські історики: Антон Дробович, Самуель Барний, Катерина Гусарова, Юрій Скіра, Іван Патриляк, Ігор Щупак, Олександр Пастернак, Юлія Гольденберг.

Усі заходи марафону буде трансльовано наживо на сторінках події у Facebook

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.