Польща викупить будинок Марії Склодовської-Кюрі

Будинок П’єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тисяч євро

Як повідомляє сайт Monitor Info, відповідні розпорядження  щодо придбання будинку видатної польки поблизу Парижа зробив прем'єр-міністр РП Матеуш Моравецький.

 

Інформація про виставлення будинку на продаж викликала великий інтерес серед політиків і дипломатів.

"Міністерство закордонних справ у цьому питанні співпрацює з посольством Польщі у Франції. Це місце є частиною польської історії", − заявив очільник польського уряду.

Будинок П'єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тис. євро. Будинок потребує ремонту, вартість якого оцінюється у 200 тис. євро.

У 1904–1906 рр. родина Кюрі регулярно відвідувала цей будинок, щоб відпочити подалі від шумної столиці. У будинку з часів проживання родини Кюрі збереглися старі гобелени та теракотова облицювальна плитка.

"Будинок потребує ґрунтовного ремонту, − заявив директор агентства нерухомості  Stephane Plaza у Сен-Ремі Даніель Казу-Менго, − але він має і багато переваг. Поряд з ним знаходиться великий сад площею 900 кв. м, а до залізничної станції звідси лише 600 м".

Марія Склодовська-Кюрі в 1903 р. разом зі своїм чоловіком П'єром Кюрі та Антуаном Анрі Беккерелем отримала Нобелівську премію з фізики за дослідження явища радіоактивності.

У 1911 р. вона була вдруге нагороджена Нобелівською премією з хімії за відкриття елементів полонію та радію.

П'єр Кюрі загинув в автокатастрофі у квітні 1906 р. У травні того ж року 38-річна Марія очолила кафедру фізики в Сорбонні, якою керував її чоловік, і стала першою жінкою-професоркою цього університету. Першу свою лекцію перед студентами вона прочитала 5 листопада 1906 р.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.