Польща викупить будинок Марії Склодовської-Кюрі

Будинок П’єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тисяч євро

Як повідомляє сайт Monitor Info, відповідні розпорядження  щодо придбання будинку видатної польки поблизу Парижа зробив прем'єр-міністр РП Матеуш Моравецький.

 

Інформація про виставлення будинку на продаж викликала великий інтерес серед політиків і дипломатів.

"Міністерство закордонних справ у цьому питанні співпрацює з посольством Польщі у Франції. Це місце є частиною польської історії", − заявив очільник польського уряду.

Будинок П'єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тис. євро. Будинок потребує ремонту, вартість якого оцінюється у 200 тис. євро.

У 1904–1906 рр. родина Кюрі регулярно відвідувала цей будинок, щоб відпочити подалі від шумної столиці. У будинку з часів проживання родини Кюрі збереглися старі гобелени та теракотова облицювальна плитка.

"Будинок потребує ґрунтовного ремонту, − заявив директор агентства нерухомості  Stephane Plaza у Сен-Ремі Даніель Казу-Менго, − але він має і багато переваг. Поряд з ним знаходиться великий сад площею 900 кв. м, а до залізничної станції звідси лише 600 м".

Марія Склодовська-Кюрі в 1903 р. разом зі своїм чоловіком П'єром Кюрі та Антуаном Анрі Беккерелем отримала Нобелівську премію з фізики за дослідження явища радіоактивності.

У 1911 р. вона була вдруге нагороджена Нобелівською премією з хімії за відкриття елементів полонію та радію.

П'єр Кюрі загинув в автокатастрофі у квітні 1906 р. У травні того ж року 38-річна Марія очолила кафедру фізики в Сорбонні, якою керував її чоловік, і стала першою жінкою-професоркою цього університету. Першу свою лекцію перед студентами вона прочитала 5 листопада 1906 р.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.