Триває конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності

Національний музей Революції Гідності втретє проводить конкурс серед студентів та аспірантів для написання досліджень про Революцію Гідності

Узяти участь у ІІІ Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Сергія Кемського запрошують студентів 2–6 курсів та аспірантів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей для написання досліджень про Революцію Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного й культурного життя.

 

Теми конкурсних робіт:
• соціальний, політичний, політологічний, ідеологічний, культурологічний, мистецтвознавчий, етнологічний, музеологічний, релігійний, філософський аспекти Революції Гідності;
• соціологія та історія Революції Гідності;
• Революція Гідності у контексті міжнародної політики;
• регіональні особливості протестів Революції Гідності;
• дослідження ініціатив і громадського досвіду Майдану;
• повсякденне життя та побут Майдану;
• пропагування й інформаційна політика як інструмент протестного руху;
• мистецтво та творчість Майдану;
• Революція Гідності в контексті інших протестних рухів України та світу;
• дослідження персоналій Героїв Небесної Сотні, активістів і волонтерів Майдану;
• політика пам'яті й комеморативні практики Майдану;
• інше.

Переможці отримають грошову винагороду:

  • ІІІ місце – 4 000 грн

  • ІІ місце – 7 000 грн

  • І місце – 15 000 грн


Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Сергія Кемського започаткували у 2018 році з метою активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності, сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід та цінності Майдану, стимулювати й підтримувати талановиту молодь, залучати її до вивчення та дослідження Революції Гідності.

За два роки існування конкурсу організаторам надійшло 92 заявки із 46 вищих навчальних закладів України. Фіналістами у 2019 та 2020 роках стали студенти Національного університету "Львівська політехніка", Національного університету "Києво-Могилянська академія", Київського університету імені Бориса Грінченка, Запорізького національного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка та Херсонського державного університету.

Терміни конкурсу

Перший етап – подання заявок до 16 травня 2021 року. За результатами оцінювання їх журі оргкомітет надсилає заявникам, які пройшли відбір, запрошення для участі у другому етапі до 30 травня 2021 року.

Другий етап – подання наукових робіт на розгляд журі. Учасники, які пройшли перший етап, надсилають конкурсну роботу до 10 вересня 2021 року включно.

У період із 4 до 16 жовтня 2021 року – оголошення результатів конкурсу. Для вручення нагород переможців буде запрошено до Києва, де відбудеться публічна презентацій їхгніх робіт і нагородження.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.