Стали відомі імена десяти воїнів дивізії «Галичина», які загинули під час Другої світової війни

У Німецькому службовому архіві (WAST) розшифрували ідентифікаційні жетони десяти вояків дивізії «Галичина», які загинули у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Львівська облдержадміністрація.

 

Останки військових дивізії працівники КП ЛОР "Доля" впродовж останніх років знаходили на території Золочівщини та перепоховали на кладовищі поблизу села Червоне. З тих даних, що вдалося отримати, більшість воїнів вважаються зниклими безвісти під час Бродівського котла у липні 1944 року.

Ось перелік їхніх імен:

-   Фартушо Фердінанд, доброволець, артилерист. Народжений 23.10.1920 у н.п. Гукітча (Hukitscha). Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944  в оточенні біля Бродів.

-   Горій Богдан, доброволець, артилерист. Народжений 24.01.1920 у н.п. Братківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 в оточенні біля Бродів.

-   Петруняк Богдан, стрілок. Народжений 12.12.1923 у н.п. Тишківці. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Дідух Євген, доброволець, радист. Народжений 23.11.1925 у н.п. Утішків. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944 біля н.п. Білий Камінь.

-   Плищук Іван, доброволець, артилерист. Народжений 01.02.1911 у н.п. Тавмащин. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Матвіїв Михайло. Народжений 29.04.1923, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Варик Ярослав. Народжений 01.07.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944.

-   Шунка Михайло, гренадер. Народжений 06.02.1924 у н.п. Товстеньке. Вважається зниклим безвісті з липня 1944 року в оточенні біля Бродів.

-   Андрусик Андрій. Народжений 16.07.1922, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 18.07.1944.

-   Воланюк Роман. Народжений 23.03.1921, місце народження не зазначено. Вважається зниклим безвісті з 21.07.1944

"Щороку під час пошукових експедицій фахівці КП "Доля" знаходять та ексгумують останки загиблих воїнів дивізії "Галичина". Однак встановити їхні імена досить складно, навіть якщо знайдені номерні нагрудні жетони. Інформація про загиблих на території Львівщини солдатів часів Другої світової війни зберігається у Німецькому службовому архіві ( WAST) у Берліні. Він доволі закритий для дослідників і пошуковців. За останні роки вдалося отримати інформацію про імена лише чотирьох загиблих воїнів. Є ще одна проблема – фахівці КП "Доля" не можуть виконувати заплановані дослідження в цій установі через обмежувальні заходи, спричинені пандемією коронавірусу", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.

Відтак ЛОДА звернулася до Посольства України у ФРН з клопотанням про допомогу у розшифруванні 24-х ідентифікаційних жетонів та встановленні імен загиблих воїнів дивізії "Галичина". Носіїв 14-ти жетонів визначити не змогли.

"Ми вдячні представникам Посольства та представникам німецького архіву за допомогу. Тепер ми знаємо ще більше імен вояків, які віддали життя, захищаючи наш край від загарбників, - каже Максим Козицький. -  Публікуємо їх, щоб родичі чи знайомі військових змогли дізнатися, де вони загинули та поховані. Історія воїнів дивізії "Галичина" є частиною історії України та історією боротьби за незалежність. Їхні імена не повинні бути забуті".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.