АНОНС: Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху спільно з партнерами оголошує старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років»

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху.

Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 гривень, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце — 3000 і 2000 гривень відповідно. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

 

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

· повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

·  селянський опір колективізації;

· ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");

· чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

· діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

· повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо);

· викопні архіви як джерело дослідження визвольного руху.

Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.

Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2021 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті, 

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua 

Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2021 року або не відповідатимуть вимогам, до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

Конкурсна комісія 2021 року:

 д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

• PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";

 к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;

 к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;

• Андрій Когут, історикдиректор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

 Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, представник України в проекті International Justice for the Communist Crimes of the Platform of European Memory and Conscience.

Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua

Партнери конкурсу 2021 року: історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.