У Рівному вандали понищили дві пам'ятні дошки

На кладовищі в районі Грабника у Рівному повалили пам'ятний знак Борцям за волю України, закатованим у 40-50-ті роки ХХ століття, а також зірвали барельєф із надгробної плити на могилі загиблих партизан

Про це повідомляє Суспільне.Новини.

 

Пам'ятний знак Борцям за волю України є одним із восьми, встановлених на місці масових поховань рівнян, розстріляних німецьким гестапо, а згодом і радянським НКВС. Саме тут поховано рештки, зокрема, і Ніла Хасевича, Дмитра Клячківського та Хариті Кононенко.

На могилі загиблих партизан вандали зірвали з надгробної плити барельєф.

За обома фактами в поліції відкрили кримінальні провадження. Ці випадки кваліфікують як наруга над могилою (частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу України). Відповідальність, що передбачена за це правопорушення, – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3400 гривень, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.