Президент США визнав геноцид вірмен

Президент США Джо Байден визнав масові вбивства вірмен в Османській імперії геноцидом

Джо Байден першим із президентів США визнав різанину і депортацію вірмен в Османській імперії у 1915 році геноцидом. 

"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь", - сказав Байден, виступаючи в суботу 24 квітня, коли Вірменія та вірменська діаспора відзначають День пам'яті жертв геноциду.

"Американський народ шанує усіх вірмен, які загинули внаслідок геноциду, який почався 106 років тому", - наголосив президент США.

 
Вірменська діаспора біля пам'ятника жертвам геноциду вірмен в Монтебелло, Каліфорнія

МЗС Туреччини засудило визнання президентом США Джо Байденом геноциду вірмен 1915 року:

"Анкара ніколи не уникала оцінок своєї історії. Однак ані США, ані будь-яка інша країна не мають права повчати Туреччину з даного питання. Закликаємо президента США виправити допущену грубу помилку, не йти на поводу в кіл, які прагнуть використовувати історичні твердження для поглиблення ворожнечі, і замість цього підтримати практичні кроки щодо забезпечення миру в регіоні" - йдеться у повідомленні МЗС Туреччини.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян привітав такий крок президента США. В листі до нього він вказав, що для Вірменії це питання безпеки, особливо після подій, які відбулися в регіоні минулого року.

"Сьогодні влада США недвозначно підтвердили свою прихильність захисту прав людини і гуманітарних цінностей. Послання президента США — вагомий внесок в глобальне визнання геноциду вірмен і запобігання геноцидів", — заявили також у МЗС Вірменії.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.