У Львові в музеї «Тюрма на Лонцького» сталася пожежа

Надзвичайна ситуація трапилася вчора, у четвер, близько 16.00. Жертв та постраждалих немає, завдяки зусиллям пожежників. Однак значних втрат зазнала унікальна пам'ятка історії — приміщення Національного Музею «Тюрма на Лонцького», колишньої в’язниці КҐБ та Гестапо.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Наслідки пожежі
Наслідки пожежі

Директор Музею Руслан Забілий розповів: "Займання сталося у котельні СБУ, яка є прилеглою до будівлі музею. Ймовірно, це трапилося через коротке замикання в електромережі. Пожежників викликав охоронець музею, коли помітив густий дим в коридорах о 15.38. За півтори години ДСНС задіяла в гасінні 9 одиниць техніки та чотири десятки пожежників. Вогонь почав швидко перекидатися на територію музею.

Зокрема, зайнялися перекриття даху (балки на горищі), обвуглилися вікна першого поверху, частина шиб на всіх трьох поверхах вибита, а деякі вікна пожежники змушені були виривати, зрізати двері. Частина даху таки вигоріла. Пожежники також працювали всередині Музею, відсікаючи вогонь. Гасіння призвело до затоплення приміщень музею, вода досі стоїть і руйнує будівлю".

Музей зазнав вагомих збитків: понищена проводка, опалення, невідкладною є реставрація. Адже найцінніший експонат Музею — це сама споруда тюрми. Комісія, до складу якої увійшли співробітники музею, фахівці з мерії, представники Галицької районної адміністрації м. Львова, сьогодні почала оцінку збитків. 

Однак оцінити повний масштаб втрат вдасться з часом, оскільки наразі перекриття наповнені водою і це загрожує зберіганню фондів та руйнуванням експозиції. 

Завдяки відданості і хоробрості працівниці музею Лідії Тополевської, яка кинулася рятувати спадщину та історичні цінності, вдалося уникнути низки руйнувань, щоб пробитися всередину крізь укріплену і заґратовану тюрму. Лідія Тополевська весь час перебувала заблокована на третьому поверсі приміщення, серед диму і вогню, але, на щастя і завдяки пожежникам, не постраждала. 

Найцінніше майно — архів ОУН та УПА, а також спеціалізована бібліотека Центру досліджень визвольного руху, що зберігаються у музеї, під загрозою затоплення. Як і вцілілі наразі і фондосховища та лабораторія музею. Та вже зараз є очевидним, що музей потребує коштів для відновлення, найперше — перекриття даху, що зараз відкритий для дощів та негоди, встановлення дверей та вікон, осушування приміщень тощо.

Із цією метою Музею та партнер і співзасновник Центр досліджень визвольного руху організовують благодійний збір коштів.

Бажаючих допомогти музею просять перевести кошти на картку Приват Банку 5168752000922339 (Слабоспицький Олег). Інші рахунки будуть оприлюднені згодом. 


ДОВІДКА. Унікальний в Європі український Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створений у колишній катівні КҐБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні). 

Музей відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня 2009 року він отримав статус національного.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.