Проспекту Бандери бути. Апеляційний суд визнав законним перейменування

У четвер, 22 квітня, Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційні скарги Українського інституту національної пам’яті, Київської міської ради, Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та підтвердив законність перейменування низки вулиць Києва.

 

Як повідомляє УІНП, йдеться про перейменовані рішенням Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559:

вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі,

вулицю Кутузова на Генерала Алмазова,

вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка,

провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі),

проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Ми послідовно наголошуємо, що рішення Київської міської ради щодо цього перейменування було законним та було прийнято із дотриманням необхідних процедур громадського обговорення. Воно мало на меті увічнити пам'ять про ряд історичних постатей, в тому числі тих, які визнані Законом борцями за незалежність України.

Окремо хотів би наголосити, що діалог щодо складних тем минулого має базуватися на глибокому вивченню історії нашої країни та відбуватися у академічному чи іншому цивілізованому форматі, а не постійно підмінятися політичними чи ідеологічними спекуляціями", – зауважив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Інтереси Українського інституту національної пам'яті в адміністративному провадженні представляв адвокат В`ячеслав Якубенко. Повний текст судового рішення невдовзі буде опублікований на Єдиному державному реєстрі судових рішень.


Нагадуємо, що 28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення у адміністративній справі № 826/17079/16 за позовом громадської спілки "Громадський контроль та порядок" про скасування рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року № 559/559 "Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві", яким депутати перейменували п'ять топонімів міста Києва.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.