Суспільне запускає проєкт «НАШІ 30» - спогади українців про перші роки Незалежності. ВІДЕО

Суспільний мовник 19 квітня запускає документальний мультимедійний проєкт «НАШІ 30» до річниці Незалежності України.

Проєкт – до якого увійде серіал "НАШІ 30" та подкаст "НАШІ 30. Жива історія" — спогади й рефлексії громадян про великі події напередодні проголошення Незалежності та початку 1990-х. – зосереджує увагу на темах боротьби за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини, повідомляє пресслужба мовника.

 

Як зазначається, прем'єра серіалу відбудеться 20 квітня на ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ о 21:00. Дев'ять документальних серій показуватимуть щотижня протягом квітня-травня, а також по одному епізоду напередодні Олімпійських ігор у липні та до Дня Незалежності у серпні.

Документальний серіал про дев'яності "НАШІ 30" розповідатиме про спільний досвід дорослішання та травми набуття самостійності — те, що зробило українців сильнішими на шляху до незалежності.

Йтиметься, зокрема, про перших екоактивістів з Нетішина та Запоріжжя, членів шахтарських страйкомів, які пішли маршем на Київ; кримських татар, котрі поверталися додому; воїнів-афганців, які зрозуміли для себе суперечливість Афганської війни; всіх тих, хто у "новій" Україні мусив змінювати роботу і ставати підприємцями-самоуками, одночасно ставлячи на ноги власні родини й країну.

Як повідомили у пресслужбі мовника, "НАШІ 30. Жива історія" — перший історичний подкаст Суспільного, який вийде згодом, про дев'яності для тридцятирічних ровесників незалежності, які знають тільки нову Україну і не пам'ятають, якою ця держава була раніше та чого вартувало відновлення незалежності їхнім батькам.

20 епізодів подкастів, озвучені відомими українцями, розповідають про історії шахтарів і "човникарок", афганців та кримських татар, екоактивістів та сектантів "Білого братства", про те, як українці виборювали перші спортивні "нагороди незалежності", вчилися відпочивати по-новому і жити в новій країні. Незабаром подкаст буде доступний на подкаст-платформах Суспільного, також проєкт транслюватиметься в ефірі UA: Українське радіо.

"Тридцять — вік, коли саме час поставити запитання, а що зробило нас такими, як ми є. На початку 1990-х було не до рефлексій. Незалежні українські медіа лише з'являлися. Архіви частково розгубилися або залишалися на носіях, які самі стали історією.

Сьогодні про ті часи ми знаходимо переважно продукти не української журналістики, кінематографічні кліше, або розповіді окремих політиків. Цей проєкт наповнює історію перших років незалежності голосами її справжніх свідків — самих українців, які змогли подолати перешкоди тоді, і тепер можуть розказати, як це було.

І ще наша команда присвячує його нашим батькам, бо тільки працюючи з архівними матеріалами, історіями, ставлячи запитання героям, ми усвідомили, з чим вони зіткнулися і як давали раду у віці, в якому нині є ми", — розповіла керівниця проєкту "НАШІ 30" Наталя Гуменюк.

"Проєкт "НАШІ 30" унікальний для Суспільного ще й тим, що в кожному епізоді розкриваються історії людей з різних регіонів. Події, що відбулися за 30 років незалежності, дуже по-різному вплинули на наші життя, та все ж ми прожили перше незалежне 30-річчя разом, і нам є що сказати одне одному. Особисто мене кожен випуск вчить дуже уважно слухати людей, які живуть з нами поруч", — коментує подію генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.

У межах проєкту також створено інтерактивний простір "Жива історія", де кожен може залишити власний спогад та дізнатися більше про маловідомі сторінки початку становлення української незалежності. У ньому зібрані історичні дані, документи та архівні відомості, а "Жива історія" — це відеоспогади самих українців, свідків подій епохи 90-х, які у форматі "усної історії" збирає й публікує команда документалістів та студентів.

Проєкт створено командою Лабораторії журналістики суспільного інтересу, незалежних соціологів, дослідників та журналістів за підтримки Посольства США в Україні.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.