Вінницькі музейники планують за грантові кошти реставрувати піаніно Леонтовича

Вінницькі музейники мають намір за грантові кошти відреставрувати піаніно Миколи Леонтовича з музею композитора в с. Марківка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька.

 

"Піаніно Леонтовича потребує серйозних відновних робіт. У нього втрачена частина деталей і фрагментів, а масив деревини серйозно ушкоджений шашелем. Підтримувати і консервувати колекцію речей Леонтовича нам весь час допомагає Національний науково-дослідний реставраційний центр України.

Вони до нас щороку приїжджають, оглядають ці речі, особливо дерево, – як воно зберігається. За їхньою методикою ми його обробляємо, застосовуємо спеціальні розчини, герметично пакуємо у спеціальний целофан. Але проходить час і піаніно продовжує руйнуватися", – повідомила Висоцька.

За її словами, щоб урятувати цей раритет, а також килим родини Леонтовичів, музей у партнерстві з Національним науково-дослідним реставраційним центром України бореться за грант посольства США в Україні; вже пройшли другий етап.

Вартість реставраційних робіт – близько 30 тисяч доларів США. У разі перемоги реставраційні роботи стартують вже у вересні і будуть проведені впродовж двох років.

Родинне піаніно Леонтовича тривалий час зберігалося у меморіальній квартирі автора всесвітньо відомої обробки "Щедрика" в Тульчині і було передане до Марківки 1977 року, коли там уперше створювався музей Леонтовича до 100-ліття від дня народження композитора. Там колись мешкали рідні митця, й він неодноразово гостював у них. Саме тут він трагічно загинув і був похований.

У цьому ж музеї наразі зберігається і родинний килим Леонтовичів, який також хочуть відреставрувати за грантові кошти.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.