АНОНС: Дискусія «Центральна Рада: 1917 рік. Історична закономірність чи революційний феномен?»

4 березня 1917 року (17 березня за новим стилем) у одній із кімнат товариства «Родѝна» на вулиці Володимирській, 54 (де нині вхід до вестибюлю станції метро «Золоті ворота») було дано перший поштовх процесу сучасного державного будівництва.

Йдеться у повідомленні НМІУ.

 

Саме на скликаній під вечір цього дня терміновій нараді відбулося проголошення Української Центральної Ради – очолюваного Михайлом Грушевським революційного передпарламенту, який упродовж року збудував незалежну Українську Народну Республіку з усіма її державними структурами та інституціями, з поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, із власними грошово-банківською системою, системою освіти, дипломатією та армією.

Надзвичайно цікаві та здебільшого маловідомі для загалу обставини, персоналії та перебіг подій того березневого дня і стануть темою дискусії між доктором історичних наук Ігорем Гиричем та завідувачем відділу "Музей Української революції 19171–1921 років" НМІУ Олександром Кучеруком.


Час: 6 березня, субота, 14:00.


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, четвертий поверх.


Контакт: 044 278 48 64


Для участі потрібно зареєструватися наперед за формою.

Вхід до музею на дискусію – 30 грн.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.