Що буде із закритим Будинком учителя — Кличко розповів про майбутнє будівлі

Столична влада готує проєкт з реконструкції Будинку учителя.

Про це сказав мер Києва Віталій Кличко під час засідання Київради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми були вимушені закрити Будинок вчителя. Йому більше 100 років, жодного разу реконструкції не було, там дерев'яне перекриття. Будинок знаходиться в аварійному стані. Експерти кажуть, що обов'язково там має бути реконструкція.

Зараз розробляється проєкт. Як тільки буде проєкт, ми зможемо сказати кошторис. Це буде непроста реконструкція і реставрація будинку", - зазначив Кличко.

За його словами, орієнтовна вартість – близько мільярда гривень, однак точні цифри можна буде назвати, коли буде готовий проєкт реконструкції.


Споруда Київського міського будинку вчителя є пам'яткою архітектури, історії, культури, історичного середовища національного значення, яку було побудовано 1910-1911 роках.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.