Україна і Польща більше не дивляться у минуле – ОПУ

Українська і польська сторони під час XXIX засідання Консультаційного комітету президентів України і Республіки Польща зосередилися на позитивному, взаємовигідному порядку денному, спрямованому на майбутню співпрацю.

Про це заявив заявив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква у коментарі Укрінформу.

 

"Хотілося б відзначити декілька важливих практичних підсумків вчорашньої зустрічі. По-перше, відразу дається взнаки зосередженість Комітету на позитивному, взаємовигідному порядку денному. На відміну від засідань, які відбувалися ще декілька років тому і які здебільшого присвячувалися "з'ясуванню стосунків" щодо питань історичної пам'яті, сьогодні ми з нашими польськими партнерами дивимося в майбутнє, а не в минуле.

Як домовилися Президент України В.Зеленський і Президент Польщі А.Дуда наприкінці 2019 року, питання історії ми лишили експертам-історикам, а на нашому порядку денному – переважно економіка, торгівля, енергетика, інфраструктурні проєкти – те, результати чого безпосередньо відчувають наші громадяни і бізнес", - сказав Жовква.

Він також акцентував увагу на готовності Варшави активно просувати питання посилення санкцій проти Росії за розв'язану Кремлем війну на сході України та ситуацію в тимчасово окупованому Криму, а також брати участь у діяльності Кримської платформи та підтримувати Україну на міжнародних майданчиках, зокрема в межах ОБСЄ, де Польща головуватиме у 2022 році.

Серед позитивних аспектів Жовква також назвав підтримку Польщею поступу України в ЄС та НАТО.

"Ми домовилися опрацювати проєкт документа щодо підтримки європейської перспективи України, який, я сподіваюся, наші президенти зможуть підписати ближчим часом… Польща також готова допомагати нам з отриманням ПДЧ, у впровадженні відповідних реформ і переконувати ті держави, які наразі ще стримано ставляться до наших євроатлантичних прагнень", - сказав заступник керівника ОП.


Нагадуємо
, що 29 березня за участю заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви та державного секретаря Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського відбулося XXIX засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща, яке пройшло у форматі відеоконференції.

Також нагадуємо, що 11-13 жовтня із офіційним триденним візитом в Україні перебував президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам'яті.

11 жовтня, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв'явились фото того, що польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році.

Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.

Водночас, на спільному брифінгу президентів України та Польщі 12 жовтня піднялось питання, зокрема й щодо таблиці на горі Монастир, яка напередодні була нібито "відновлена".

Володимир Зеленський у своєму виступі подякував польському колезі за відновлення цієї таблиці, водночас висловив сподівання, що в скорому часі буде також відновлена таблиця із іменами та прізвищами українців, що поховані на горі Монастир.

Читайте також: Зубний біль польсько-українських стосунків

Додатково нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.