Директор музею "Тюрма на Лонцького" буде очолювати ще й Керченський заповідник

Від 29 березня, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, також очолив Керченський історико-культурний заповідник.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо

Видання звернулося за коментарем до Руслана Забілого, який розповів, що наказ про його призначення був виданий ще 27 лютого 2020 року міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським. Але в силу юридичних та технічних обставин, в електронних реєстрах ця інформація з'явилася лише 29 березня.

Руслан Забілий також повідомив, що він і надалі залишається працювати в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", а функції директора Керченського історико-культурного заповідника, який знаходиться на тимчасово окупованій Росією території Криму, буде виконувати за сумісництвом на період тимчасової окупації.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.