У Любліні встановили пам'ятник священнику УГКЦ Омеляну Ковчу

Гранітний монумент видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як “парох концтабору Майданек”, встановили у четвер 25 березня на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща. Сьогодні — роковини загибелі отця Ковча у концтаборі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Отець Омелян Ковч під час Другої світової війни допомагав і рятував євреїв, українців, поляків. У 1943 році його відправили до концтабору Майданек, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій та національностей. 2001 року Папа Римський проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам'ятник українцеві Омеляну Ковчу. Над фігурою працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.  Монумент, створений на благодійні внески, поставили поблизу входу до Меморіального комплексу-музею "Майданек".

"Будучи ув'язненим в концтаборі Майданек, отець Ковч дав  світові взірець людяності. Він довів, що людина завжди має вибір у момент випробування. Передаючи пам'ятник міській владі, ми хотіли б, щоб пам'ять про Бл. Омеляна Ковча стала безсмертною для багатьох поколінь незалежно від національностей та віросповідань", — сказав під час встановлення пам'ятника Іван Васюник, Голова Громадського комітету із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. Саме Комітет опікувався проєктом спорудження пам'ятника від ідеї до її втілення. 

"Ця скульптура узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб. Священик наче зрісся із кубом, бажаючи його піднести над землею. Куб надважка невблаганна форма, що, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію", — пояснює ідею скульптор Олександр Дяченко

"Дата встановлення пам'ятника у Люблін не випадкова, адже на 25 березня припадає 77 річниця смерті священика, якого називають "настоятелем Майданека". Блаженний Омелян Ковч, будучи греко-католицьким священиком, увійшов до історії XX століття цілої країни та Любліна. Він докладав усіх зусиль, щоб єднати людей різних національностей та віросповідання, захищаючи поляків і українців та рятуючи євреїв. У Люблінському концтаборі, під назвою Майданек, він виконував пастирську службу і, відчуваючи відповідальність за співв'язнів, помер. Пам'ятник, і публікація "Блаженний Омелян Ковч настоятель Майданека" вшановує людину, яка навіть у трагічних табірних умовах зберегла гідність і своїм ставленням дала прекрасне свідчення віри не тільки в Бога, але і в людину" — сказав Кшиштоф Жук, Президент міста Люблін.

На скульптурі польською, українською та на івриті вигравіювали фрагмент листа отця Ковча, написаного з Майданека до своєї сім'ї: "Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності". 


Довідка:

Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та й фізично. На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації.

Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами. Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — "Чому наші від нас втікають". Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.

Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений і відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

27 червня 2001 року у Львові Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником разом з іншими мучениками Греко-Католицької Церкви.


Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча засновано у 2010 році. Його Почесним головою був Кардинал Любомир Гузар. Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука. 

Зусилля Комітету мають на меті сприяти втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча задля міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності і взаєморозуміння в суспільстві, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.