Біля Хортиці виявили шлюпку XVIII століття

Підводні археологи в акваторії Старого Дніпра біля острова Хортиця виявили плоскодонний транспорт XIX ст. та невеличку шлюпка часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

З 27 лютого по 2 березня цього року в акваторії Старого Дніпра біля острова Хортиця відбувалася підводна експедиція з дослідження об`єктів культурної спадщини Національного заповідника Хортиця під керівництвом к.і.н. Дмитра Кобалія.

 

Експедиція відбулася в співпраці з Центром підводних досліджень Київського національного університету ім.Т.Г. Шевченка та клубом "Navarex" з м.Одеса.

Робота під водою в зимовий період вимагає особливого спорядження та витримки. Але, на відміну від теплого періоду, - видимість на дні сягає до 4-5 метрів. Це дозволяє побачити об`єкти в їх перспективі та розмірах.

Було знайдено плоскодонний транспорт XIX ст. та невеличка шлюпка часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр. За допомогою методів фотограмметрії створено 3-D моделі для вивчення стану археологічних об'єктів. Роботи проводилися в неінвазивний спосіб.

Такі зимові дослідження будуть проводитися щороку, оскільки на дніпровому дні є чимало об'єктів культурної спадщини, що потребують збереження.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.