Біля Хортиці виявили шлюпку XVIII століття

Підводні археологи в акваторії Старого Дніпра біля острова Хортиця виявили плоскодонний транспорт XIX ст. та невеличку шлюпка часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

З 27 лютого по 2 березня цього року в акваторії Старого Дніпра біля острова Хортиця відбувалася підводна експедиція з дослідження об`єктів культурної спадщини Національного заповідника Хортиця під керівництвом к.і.н. Дмитра Кобалія.

 

Експедиція відбулася в співпраці з Центром підводних досліджень Київського національного університету ім.Т.Г. Шевченка та клубом "Navarex" з м.Одеса.

Робота під водою в зимовий період вимагає особливого спорядження та витримки. Але, на відміну від теплого періоду, - видимість на дні сягає до 4-5 метрів. Це дозволяє побачити об`єкти в їх перспективі та розмірах.

Було знайдено плоскодонний транспорт XIX ст. та невеличка шлюпка часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр. За допомогою методів фотограмметрії створено 3-D моделі для вивчення стану археологічних об'єктів. Роботи проводилися в неінвазивний спосіб.

Такі зимові дослідження будуть проводитися щороку, оскільки на дніпровому дні є чимало об'єктів культурної спадщини, що потребують збереження.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.