АНОНС: презентація бази даних "Похід на схід. Якою насправді була мережа ОУН в Україні у 1940-х""

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних. Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу

25 березня о 19:30 експерти презентують інтерактивну базу даних, яка відображає мережу ОУН на території України на початку 1940-х років.

Організатори проекту: Олександр Оксимець, Центр Досліджень Визвольного Руху, Texty.org.ua

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних.

Для східної, південної, північної та центральної України встановлено географічні точки до кожного низового осередку організації. Для західної України — рівні областей та районів.

Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу. До кожного обласного центру також створили інформаційну довідку.

 

Учасники презентації:

     Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, фахівець з історії українського визвольного руху

     Ігор Бігун — науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Ярослав Антонюк — доктор історичних наук, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Петро Боднар — керівник відділу дослідження дезінформації Texty.org.ua та розробник інтерактивної мапи.

     Роман Кульчинський — головний редактор Texty.org.ua

У зв'язку з карантинними обмеженнями презентація відбудеться онлайн, слідкувати за трансляцією та долучитися на Фейсбук-сторінках Центру досліджень визвольного руху та Texty.org.ua.

Отже, 25 березня о 19.30 запрошуємо всіх охочих долучатися зі своїми питаннями та заувагами в коментарях.

Автори проєкту зазначають, що ця дата-історія буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації, і запрошують дослідників подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.