АНОНС: презентація бази даних "Похід на схід. Якою насправді була мережа ОУН в Україні у 1940-х""

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних. Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу

25 березня о 19:30 експерти презентують інтерактивну базу даних, яка відображає мережу ОУН на території України на початку 1940-х років.

Організатори проекту: Олександр Оксимець, Центр Досліджень Визвольного Руху, Texty.org.ua

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних.

Для східної, південної, північної та центральної України встановлено географічні точки до кожного низового осередку організації. Для західної України — рівні областей та районів.

Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу. До кожного обласного центру також створили інформаційну довідку.

 

Учасники презентації:

     Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, фахівець з історії українського визвольного руху

     Ігор Бігун — науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Ярослав Антонюк — доктор історичних наук, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Петро Боднар — керівник відділу дослідження дезінформації Texty.org.ua та розробник інтерактивної мапи.

     Роман Кульчинський — головний редактор Texty.org.ua

У зв'язку з карантинними обмеженнями презентація відбудеться онлайн, слідкувати за трансляцією та долучитися на Фейсбук-сторінках Центру досліджень визвольного руху та Texty.org.ua.

Отже, 25 березня о 19.30 запрошуємо всіх охочих долучатися зі своїми питаннями та заувагами в коментарях.

Автори проєкту зазначають, що ця дата-історія буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації, і запрошують дослідників подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.