Історична драма «Антон і червона химера» вийшла у прокат. ВІДЕО

Повнометражний історичний фільм “Антон і червона химера” режисера Зази Урушадзе вийшов у прокат.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"18 березня в прокат виходить створений за підтримки Держкіно історичний екшн "Антон і червона химера" від режисера-номінанта на премії "Оскар" і "Золотий глобус" Зази Урушадзе", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, сценарій стрічки створений за мотивами книги канадського письменника Дейла Ейслера, що оповідає реальну історію його родини.

"Фільм порушує загальнолюдські теми, які зрозумілі кожному. Ця стрічка – про цінність дитячої дружби, про класову нерівність і ненависть, які стали причиною революції, та про еміграцію як спробу втілити мрію про краще життя", - розповів письменник і сценарист Дейл Ейслер.

Продюсер Мірза Давітая зауважив, що у фільмі глядач спостерігатиме зіткнення ідеалістичного, чарівного світу дитинства з жорстоким дорослим світом.

"Фільм дає осмислення, що в житті є найголовнішим та якою є ціна людського життя. Я сподіваюсь, що саме такі почуття виникнуть у всіх, хто подивиться цю стрічку", - додав Давітая.

Події фільму відбуваються 1918 року в маленькому німецькому поселенні в Одеській області, куди після погрому випадково потрапляє єврейська сім'я: батько та син Яша. У Яші зав'язується дружба з німецьким хлопчиком Антоном, і разом вони стають свідками великих історичних подій.

Зйомки стрічки проходили в Одесі, Одеській області та Грузії.

Саундтрек до картини створили композитори Мирослав Скорик (Україна) та Патрік Каннелл (США).

Від України над історичним екшеном працювала компанія "Інсайт Медіа" за підтримки Держкіно.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.