У львівській бібліотеці знайшли старовинний рукопис ХVII століття

Професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом з науковцями зі Львова знайшли рукописну копію Києво-Печерського патерика, виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 17 століттям.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

 

"Декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Прикарпатського університету Микола Кугутяк разом із колегами-істориками у архівах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка знайшов рукописну копію Києво-Печерського патерика (ХІІІ ст.), виконану ієремонахом Скиту Манявського Ігнатієм і датовану 1619 роком", - повідомив Цепенда.

Він назвав цю знахідку "справжньою сенсацією" і пообіцяв найближчим часом представити її в університеті.

"Вважаю, той факт, що цю пам'ятку було врешті виявлено після майже 10 років пошуку, не випадковістю, а закономірним успіхом дослідників, які понад 16 років займаються глибинним дослідженням культурно-просвітницької діяльності сакральних осередків України доби пізнього середньовіччя і нового часу", - зазначив Цепенда.

Він переконаний, що вивчення знахідки спонукатиме до проведення нових наукових досліджень, які допоможуть у вивченні духовних святинь України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.