На Рівненщину передали копію «Королевського Євангелія», написаного у 1401 році

Культурно-археологічний центр «Пересопниця» отримав від департаменту культури Закарпатської ОДА факсимільне видання Королевського (Закарпатського) Євангелія.

Про це йдеться у повідомленні у Фейсбук культурно-археологічного центру "Пересопниця".

 

У "Пересопниці" наголосили на символічності дати, адже пам'ятку отримали саме 15 березня, коли відзначається День утворення Карпатської України.

"Рукописна книга була написана в 1401 році в селі Королево, нині Виноградівський район Закарпатської області. Книга є цінним джерелом історії, української мови та книжкового рукописного мистецтва. Її особливість у тому, що вона виконана не на пергаменті, а на новому на той час матеріалі – папері", - йдеться у повідомленні.


Королевське Євангеліє належить до нечисленного комплексу рукописних пам'яток української конфесійної писемної культури зламу XIV–XV ст., поряд із Київським Псалтирем 1397 р., Ліствицею 1387 р., Луцьким Євангелієм XIV ст., "Галицьким" Євангелієм 1411 р.

Його цінність у тому, що воно репрезентує поширення писемної культури на Закарпатті, де існувало кілька рукописних традицій: українська, волоська, південнослов'янська й угорська.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.