У Житомирі пошкодили пам’ятник Героям Небесної Сотні

У Житомирі вночі невідомі пошкодили пам’ятник Героям Небесної Сотні, що встановлений поруч із будівлею облдержадміністрації та облради.

Про це у Фейсбуці повідомив голова Житомирської обласної ради Володимир Федоренко.

 

"У ніч з 14 на 15 березня було вчинено неприпустимий акт вандалізму щодо пам'ятника Героям Небесної Сотні. Цей акт наруги над пам'яттю нашого народу, тих людей, що поклали своє життя у боротьбі за європейські цінності. Вандали сплюндрували не тільки пам'ятник, а й саму пам'ять", - йдеться у повідомленні.

Федоренко зазначив, що написав заяви до начальників ГУНП області та обласного управління УСБУ.

"Обіцяю, винні будуть покарані, і я особисто зроблю їх "відомими", щоб кожен бачив, чия рука піднялася на національний символ", - додав голова облради.

Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні у Житомирі відкрили 23 серпня 2017 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.