Музей Сковороди планують внести в програму «Велика реставрація»

Три об'єкти Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди можуть внести в програму "Велика реставрація".

Про це повідомляє канал "Дом".

 

Комплекс розташований у селі Сковородинівка на Харківщині, де український філософ Григорій Сковорода провів останні роки життя і був похований. Музей давно не ремонтували, він перебуває в аварійному стані.

Директор Національного літературно-меморіального музею Наталя Мицай показала кореспондентам "Дому" дерев'яну комору, побудовану без жодного цвяха ще в ХIX столітті. Вона закрита для відвідувачів — є небезпека обвалення покрівлі. Приміщення потребує термінової реставрації.

"Ми, наскільки могли, його відремонтували, в деяких місцях прогнили стіни, потрібно замінювати цоколь, фундамент зміцнювати. І, звичайно ж, зберегти деревину, ту, яка залишилася на сьогодні ще цілою", — розповіла директор музею.

У будівлі керуючого маєтком — зараз місцевий клуб. А в кінці ХIX століття його використовували як ковальську майстерню, пекарню, їдальню. Тут же були приміщення для прислуги. Нещодавно в будівлі почала осипатися стеля і тріскатися підлога.

Співробітники установи підготували проєкт реставрації ще 9 років тому. Подавали заявку на грант, але грошей так і не отримали.

На території комплексу є ще одна пам'ятка — дуб, під яким любив відпочивати і працювати Григорій Сковорода. Співробітники музею написали сотні листів до Міністерства культури з проханням врятувати реліквію.

"Результатом таких листів стало включення нашого музею в програму президента України і уряду "Велика реставрація", куди внесено понад 150 об'єктів", — розповіла заступник директора музею Наталя Баско.

Сума, необхідна для реставрації, — понад 50 млн грн. Проєктну документацію допомагали готувати в Харківській ОДА.

Якщо об'єкт пройде відбір — планують все відремонтувати до 2022 року: до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Крім музею у Сковородинівці, Харківська область планує подати для участі в конкурсі "Велика реставрація" ще 10 об'єктів, серед яких — Шарівський палацово-парковий комплекс "Садиба", штаби військових поселень у Чугуєві, Пархомівський художній музей.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.