У Пирогові хочуть створити музей кримськотатарської культури, – Сеїтаблаєв

На території Національного музею народної архітектури та побуту України “Пирогів” (Київ) збираються створити музей кримськотатарської культури

Як повідомляє Новинарня, про це на відкритті виставки "Вірність собі – не злочин" в МЗС України у вівторок, 9 березня, сказав директор "Кримського дому" Ахтем Сеїтаблаєв.

 

"Я дуже вдячний, що ще одним майбутнім кроком для того, щоб ми якомога більше знали один про одного, могли гідно презентувати культуру кримських татар (бо культура – це, можливо, один з найміцніших інструментаріїв для ідентифікації самого себе) стане музей кримськотатарської культури, який ми разом з МЗС, Українським інститутом, Міністерством культури мріємо побудувати на території музею етнографії "Пирогів", – цитує Сеїтаблаєва інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна".

Раніше повідомлялося, що Український культурний фонд спільно з "Кримським домом" і "Українським інститутом" оголосили конкурс на масштабний проєкт популяризації культури Криму із загальним бюджетом ЛОТу в десять мільйонів гривень.

"Підтриманий ЛОТ-ом проєкт стане першими кроком для формування постійного виставкового простору в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Музеї Пирогова), де засобами мистецтва буде презентовано культуру Криму", – пояснили у пресслужбі Мінкульту.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.